 Версія для друку
 Написати листа
  
84 роки тому нам хотіли винести вирок смерті. Мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором. Пам’ять про це – то як чорний, незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати, але мусимо, аби не повторилося найстрашніше за всю історію України. Жахливо, навіть через роки, ступати болючими стежками страшної трагедії, що розігралась на благословенній землі квітучого українського краю.
В Юр’ївському районі у гуртожитку Професійно-технічного училища № 81 проведено вечір – реквієм пам’яті жертв голодомору. Були присутні керівники району, керівники та працівники організацій, установ, отець Свято - Георгіївського Храму, студенти професійно-технічного училища № 81 та жителі району.
Присутні вшанували пам’ять невинно убієнних, зморених голодом жертв великої катастрофи голодомору.
Зі словом вшанування до всіх звернувся голова Юр’ївської районної ради БУРЯК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, заступник голови Юр’ївської районної державної адміністрації ДОВГОПОЛ СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА.
Під час заходу провели перегляд відео - ролику про минулі події та тематичної мізансцени „ГОЛОД”.
По завершенню заходу всіх запрошено вийти на подвір’я щоб прийняти участь в загальноукраїнській акції – „Засвіти свічку”, під час якої до присутніх зі священною молитвою виступив настоятель Свято-Георгіївського Храму отець Олексій. Пекельні цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива
Рік тридцять третій
Голод, голод…
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах…
Семи мільйонів, Боже мій,
Недолічилась Україна.
В руках, що виростили хліб,
Не залишилось і зернини
Ні, рід наш в горі не осліп –
Ти все згадаєш Україно.
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальним людомором…
Хоч радість легше пам’ятать,
Та треба пам’ятать і горе.
|